Богослов, -ва, м.
1) Богословъ. Богослов, та не однослов.
2) Воспитанникъ послѣдняго класса духовной семинаріи. Один хвилозоф чи й богослов казав промову над якимсь помершим паном.
Зневіритися, -рюся, -ришся, гл.
1) Потерять вѣру, извѣриться.
2) — кому. Утратить довѣріе. Ти мені зневірився. Їй уже тепер усе зневірилося. Тобі... зневірились люде.
Зціліти, -лію, -єш, гл. Остаться въ цѣломъ видѣ, остаться цѣлымъ.
Опішілий, -а, -е. Лѣнивый, медлительный. Опішіла служниця.
Опона, -ни, ж. Пологъ, занавѣсь. Панни заслонили опонами та килимами піч.
Побадьорнішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться бодрѣе.
Прожерти Cм. прожирати.
Трясихвістка, -ки, ж.
1) = трясидупа.
2) пт. Lusciola phoenicurus (и tithys).
Утілити, -ся. Cм. утіляти, -ся.
Хвактор, -ра, м. Факторъ, коммиссіонеръ.
