Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дренчати

Дренча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = деренчати. Голос їй дренчить. Св. Л. 103. Панотець давно хріп, аж вікна дренчали. Св. Л. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 442.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРЕНЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРЕНЧАТИ"
Відморити Cм. відпорювати.
Волокнуватий, -а, -е. Волокнистый.
Гакс меж. Крикъ, которымъ прогоняютъ свиней. Вх. Лем. 447.
Гепнутися, -нуся, -нешся, гл. = гепнути 2. То це которий стане на горосі да попре спиною у стіну, то ноги поїдуть на горосі, а він задом так і гепнеться об підлогу. Стор. І. 42.
Доста́ток, -тку, м. Достатокъ, довольство, изобиліе, средства. Достаток чинить статок. Ном. Тогді любва бере, як достаток є. Ном. № 8921. Він при достатку. Черк. у. Достаток добрий у його. Черк. у. Як би у мене достатки, то я б учився. Ромен. у. Хто буде ховати (мерця)? На які достатки? Мир. Пов. ІІ. 115. У достатку живе. Живетъ безбѣдно. Въ твор. пад. употребляется въ видѣ нарѣчія, въ значеніи: достаточно, вдоволь. Аби хліба було достатком, а про яблука жити можно. Камен. у. Ум. достаточен. Сим. 227.
Копитник, -ка, копитник, -ка, м. = ко́питень. Лв. 97.
Позагромаджувати, -джую, -єш, гл. = позагрібати.
Почування, -ня, с. Чувствованіе, чувство.
Укотити, -ся. Cм. укочувати, -ся.
Хватки, -ток, ж. 1) Ухватъ. Мил. М. 95. 2) = чаплія. Сим. 187.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРЕНЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.