Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дренчати

Дренча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = деренчати. Голос їй дренчить. Св. Л. 103. Панотець давно хріп, аж вікна дренчали. Св. Л. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 442.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРЕНЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРЕНЧАТИ"
Бровеняточко, -ка, с. Ум. отъ брова.
Буцнути, -ся. Cм. буцати, -ся.
Грива́тий, -а, -е. Длинногривый. Кінь гриватий. 2) Переносно: длинноволосый.
Дя́дин, -на, -не. = дядьків. Дядин двір. Чуб. III. 429.
Зайди́кати, -каю, -єш, гл. Начать повторять: іди! йди! Іди собі! іди, йди! зайдикав Порох. Мир. ХРВ. 180.
Злену́ти, -ну́, -не́ш, гл. = злинути. Там козак приленув, з коня вже зленув. Федьк. І. 67.
Розмазати, -ся. Cм. розмазувати, -ся.  
Свистюля, -лі, ж. Раст. Conium maculatum L. ЗЮЗО. І. 119.
Сукнянка, -ки, ж. Лоскутокъ сукна. Желех. Ум. сукняночка.
Шубовсть нар. Бухъ, бултыхъ. Шубовсть — як чорт у воду. Ном. № 13767.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРЕНЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.