Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дренчати

Дренча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = деренчати. Голос їй дренчить. Св. Л. 103. Панотець давно хріп, аж вікна дренчали. Св. Л. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 442.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРЕНЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРЕНЧАТИ"
Бо-м. Сложное слово: бо и окончаніе 1-го лица ед. ч. отъ глагола бути: єсьм. Галиц. Спочивайте, милі братя, бо вам добре спочивати; але я — о ні! ніколи, бо-м в кайданах, бо-м в неволі. Федьк.
Виробляти, -ля́ю, -єш, сов. в. виробити, -блю, -биш, гл. 1) Выдѣлывать, выдѣлать, дѣлать. У Батурині сірі сукна виробляють. Черниг. у. Благословіть нас, мамо, коровай виробляти! Грин. ІІІ. 501. 2) Вырабатывать, выработать; обрабатывать, обработать, отдѣлать. Ми не виробили собі під византийщиною культури, рівноважної з римською. К. XII. 65. Чесним потом виробляти із неволі волю. О. 1862. X. 31. (Поема) ще не вироблена, тим і не посилаю. Шевч. (О. 1861. X. 12). У гуцуловъ-гончаровъ виробляти глину — мѣшать руками, окончательно ее размягчая и дѣлая готовой для работы. Шух. I. 260. 3) Срабатывать, сработать извѣстное количество, зарабатывать, заработать. Хоч і не заробе багато, а все за хліб виробе. Грин. II. 73. Ти, кажуть, громадську отару пасеш, рублів з півсотні виробляєш. Мир. ХРВ. 51. 4) — силу. Истрачивать, истратить на работѣ силу. Ой щоб тобі, ґосподине, хоріти, боліти: виробив я свою силу та на твої діти. Грин. ІІІ. 556. 5) Истощать, истощить, измучить работой. Кінь не везе, бо дуже вироблений. Зміев. у. О землѣ: истощать, истощить частыми посѣвами. Виробили так землю, що вже нічого не родить. 6) Прорабатывать, проработать извѣстное время. (Повинен) ти мені цілий год робити ту роботу, шо я загадаю. Як виробиш, так навчу, а не виробиш, — не навчу. Мнж. 72. 7) Выдѣлывать, продѣлывать, продѣлать. Хто ж се виробля? Св. Л. 50. Оттаке-то людям горе чума виробляла. Шевч. 545.
Дереви́ченько, -ка, с. Ум. отъ дерево.
Коронування, -ня, с. 1) Коронованіе. 2) Обрядъ принятія поваго члена въ общество парубків, состоящій въ поднятіи принимаемаго на рукахъ, пѣніи обрядовой пѣсни и затѣмъ угощеніи. КС. 1887. VIII. 767 — 768.
Побірниці, -ниць, ж. мн. = плоскінь. Вх. Лем. 451.
Повідпадати, -даємо, -єте, гл. Отпасть (во. множествѣ). Хто охочий був битись, тому зараз кулаки повідпадають. Кв.
Розгодинитися Cм. розгодинюватися.
Стойний, -а, -е.. Cм. стійний.
Сякання, -ня, с. Сморканіе.
Шаль, -лі, ж. 1) Шаль. Купи собі, Машуню, шаль. Шевч. 553. 2) Пустяки. Як би не пісок, то б шаль довезти дуба. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРЕНЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.