Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дригавиця

Дригави́ця, -ці, ж. и пр. = дрігавиця и пр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 442.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРИГАВИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРИГАВИЦЯ"
Верхній, -я, -є. Верхній. А зуб як вискочить та в верхню гільку, та й застряв там. Рудч. Ск. I. 130. Верхня щелепа. Міусск. окр.
Видний, -а, -е. 1) Ясный, видный. Ніч була славна, тепла, видна. Пирят. у. По видному. Когда свѣтло. 2) Видимый. Щоб лани широкополі і Дніпро, і кручі були видні. Шевч. 666. Ум. видненький, виднесенький.
Виплоджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. виплодитися, -джуся, -дишся, гл. Плодиться, выводиться, вывестись; рожаться, родиться. Де хто виплодився, туди й лине. Посл.
Долля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = долити. Що надцідять, то й долляють. Херс.
Доси́нювання, -ня, с. Досиниваніе.
Налупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Начистить.
Парадний, -а, -е. Парадный. Парадні покої. Левиц. І.
Попозіпати, -паю, -єш, гл. Достаточно покричать.
Призвістка, -ки, ж. Предвѣстіе, предзнаменованіе. Павлогр. у.
Сполохнути, -хну, -неш, гл. Однокр. отъ сполохати. Вспугнуть. Живе так, як сорока на тину: хто йде, — сполохне. Ном. № 2115.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРИГАВИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.