Збуйнува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Забушевать. Де взялись буйні вітри — збуйнували, та комаря на поміст ізвалили.
Конозити, -жу, -зиш, гл.
1) Корчить, морщить (въ работѣ).
2) безл. Знобить? корчать? Бачу, що так його конозить.
М'яку́шечка и мняку́шечка, -ки, ж. Ум. отъ м'якушка.
Обманювати, -нюю, -єш, сов. в. обманити, -ню́, -ниш, гл. Обманывать, обмануть. Оттак наші сіромахи жидів обманюють: виніс сім мішків із погріба глини та шажка й луп! Наталка обманювала вас, коли казала, що ви їй не рівня.
Орлиця 2, -ці, ж. Самка орлиная, орлица.
Перестати Cм. переставати.
Пороспікати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и роспекти́, но во множествѣ.
Розохочувати, -чую, -єш, сов. в. розохо́тити, -чу, -тиш, гл. Возбуждать, возбудить охоту, желаніе. Розохотив до гульні.
Розшарпати Cм. розшарпувати.
Строкатий, -а, -е. 1) Пестрый.
2) О масти: пѣгій. Хтось до вас строкатого коника приводив.
3) Капризный. В душі своїй була строката.