Випруджувати, -джую, -єш, сов. в. випрудити, -джу, -диш, гл. Изгонять, изгнать, выискивать, выискать (о насѣкомыхъ-паразитахъ). Випрудив нужу.
Віконний, -а, -е. Оконный. Подивився козак Нечай в віконну кватирку.
Зачу́ханий, -а, -е. Безпризорный, оставленный безъ попеченія. Як би прибрати, то й дитина була б гарна, а то нема рідної матері, то й ходить зачухане.
Ли́чко II, -ка, с. 1) Ум. отъ лико. 2) мн. Личка. Лапти. Ой у твоєї мами дубовії личка, а в нас двораченьків жовті черевички.
Набо́йчик, -ка, м. Шомполъ.
Надколо́ти Cм. надколювати.
Покушання, -ня, с. Отвѣдываніе. Не ходиться о наїдок, але о покушання.
Торговиця, -ці, ж.
1) Мѣсто, гдѣ происходить торговля скотомъ. На торговиці, де коней та волів продають. На торговиці не було його биків.
2) Торговля, базаръ. Нинька щось мала торговиця була. Нема торговиці без жидівської головиці.
Уродливий, -а, -е. 1) Красивый, пригожій. Не родись богатий та вродливий, а родись при долі та щасливий. А виросла як панна, чорнобрива, уродлива.
2) Способный, даровитый. Там такий був чоловік на все вродливий.
3) Урожайный. Лани мої уродливі.
Хворост, -ту, м. Хворостъ. Лежить під хворостом та й крутить хвостом.
