Ганути, -ну, -неш, гл. Смекать, догадываться. Ганути на кого.
До-Ще́нту нар. До основанія, до тла, совершенно. І тілько що простяг своє в багаття рило, а полом'я його до-щенту обсмалило. Налетить, як той вихор нагальний, до-щенту викорчує.
Зомняти и зом'яти, -мну, -неш, гл. = зімняти. Зомняв на кабаку.
Кидь! II, меж. Выражаетъ бросаніе. Ухопив та кидь його об землю!
Пасербик, -ка, м. = пасерб. Ні, він їй не рідний, — пасербик.
Посидящий, -а, -е. Усидчивый.
Сидень, -дня, м. Сидящій на одномъ мѣстѣ, малоподвижный человѣкъ, домосѣдъ. Оце ще сидень, — і між люде ніколи не вийде!
Стеменний, -а, -е. Совершенно похожій. точь-въ-точь. І очі чогось заплющує, і з місця зривається, — от стеменний кіт.
Тарахнути, -ну, -неш, гл.
1) Стукнуть, бросить съ шумомъ на землю.
2) Ударить. Яким тарахнув кулаком по столу.
Шагати, -гаю, -єш, гл. Пышать, вспыхивать, вырываться (о пламени). З печі полум'я так і шагає.
