Гачник, -ка, м. = очкур.
Звих, -ху, м. Вывихъ. Звихнуту руку чи ногу потягують, то звих і проходить.
Лупа́й, -пая, м. Глазъ (въ загадкѣ). Ой на горі гай, під гаєм мигай, під мигаєм лупай.
Надлюдський, -а, -е. Сверхчеловѣческій. Йому, а не мені надлюдську силу дала природа. Надлюдська сила в його слові дикім.
Окріп, -ро́пу, м.
1) Кипятокъ. Вареники, мученики, в окропі кипіли, велику муку терпіли.
2) Раст. Укропъ.
Поцвенькати, -каю, -єш, гл. Поговорить на непонятномъ языкѣ. Жид поцвенькав до жидівки, а тоді й каже..
Проломити, -млю́, -миш, гл. Проломить. Кругом хату обступили, самі двері проломили.
Рогатий, -а, -е. 1) Рогатый. Мужик багатий, як віл рогатий. Чорт рогатий.
2) Угловатый, съ углами. хата рогата. Дѣла много въ хатѣ (въ каждомъ углѣ дѣло). рога́та плахта = плахта рогатка. Наша пані багата, на їй плахта рогата.
Стяговитий, -а, -е. Имѣющій широкій шагъ. Як у попа коні стяговиті, то за день можна у Кийові стати.
Училяпитися, -плюся, -пишся, гл. Взяться настойчиво; зарядить. Ото, вчиляпився до шег роботи — нема йому й перестання. Добре учеляпився дощ, нема йому перестання.
