Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

драча

Дра́ча, -чі, ж. 1) Обирательство, вымогательство, поборы, взятки. Нема життя: великі драчі. Лебед. у. КС. 1882. IX. 568. 2) Ссоры. Як менший брат оженився, то почалась між ними драча за худобу. Екатер. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 441.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРАЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРАЧА"
Дрібча́тий, -а, -е. Большими крупинками (о соли и т. п.). Рк. Левиц.. Cм. дрібковий.
Змертвіти, -вію, -єш, гл. Помертвѣть, обмереть, сильно испугаться. Оксана так і змертвіла. Кв. І. 204.
Коловатній, -я, -є.. ко́ловатне зілля, Раст. Silybum Marianum. Шух. І. 22.
Обмурзатися, -заюся, -єшсягл. = замурзатися. Лохв. у.
Приглухуватий, -а, -е. Глуховатый. Черк. у.
Прирубитися, -блю́ся, -бишся, гл. О ранѣ: зажить, зарости. Вх. Лем. 456.
Розщибати, -ба́ю, -єш, гл. Разбивать. Сама стадо завертаєш, ніжки свої розщибаєш. Гол. І. 88.
Судебник, -ка, м. Человѣкъ, въ своихъ разговорахъ осуждающій кого либо. Г. Барв. 457.
Хазяйський, -а, -е. 1) Хозяйскій. Хазяйське око товар живить. Ном. № 9972. 2) хазяйський син, хазяйська дочка́. Сынъ, дочь уважаемаго хозяина, уважаемыхъ родителей.
Чесняк, -ка, м. Честный человѣкъ. Мнж. 194.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРАЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.