Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дриветня

Дри́ветня, дриві́тня, дриво́тня, -ні, ж. = дрівітня. Чуб. VII. 387.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 442.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРИВЕТНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРИВЕТНЯ"
Визначити, -ся. Cм. визначати, -ся.
Вогнище, -ща, с. = огнище.
Гавановий, -а, -е. Темно-желтый. КС. 1891. V. 196.
Живолу́п, -па, м. Живодеръ (ругат.).
Заверті́ти, -ся. Cм. заві́рчувати, -ся.
Ма́рне нар. = марно. Ой плачу я, плачу, свої літа марне трачу. Мет. Ум. марне́нько. Ой і як нам (літам) не марненько йти: нікому нас шанувати. О. 1862. VI. 30.
На́горь, -рі, ж. Нагаръ. Нагорь на ґнотові. Конст. у.
Процарювати, -рюю, -єш, гл. Процарствовать.
Скордія, -дії, ж. Раст. Teucrium scordium L. ЗЮЗО. І. 138.
Чортиха, -хи, ж. = чортиця. Покликала чортиха бабу до дитини. Чуб. II. 361.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРИВЕТНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.