Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дриветня

Дри́ветня, дриві́тня, дриво́тня, -ні, ж. = дрівітня. Чуб. VII. 387.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 442.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРИВЕТНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРИВЕТНЯ"
Болботати, -чу́, -чеш, гл. 1) Болтать. Вх. Зн. 4. 2) Неотчетливо говорить. Вх. Зн. 4.
Відгоріти Cм. відгоряти.
Водовуд, -да, м. = пт. рибалка. Вх. Пч. II. 14.
Кремінний, -а, -е. Кремневый. Ой ти, горо кремінная! Мет. 37.
Мли́нище, -ща, с. Мѣсто, бывшее подъ мельницею.
Незодягнутий, -а, -е. Неодѣтый. Мет. 273.
Палустень, -стня, м. Краюха. Хліба палустень як іззім, дак і ні гадки на цілий день.
Підборкати Cм. підборкувати.
Сороківчик, -ка, м. Ум. отъ сороківець.
Хворост, -ту, м. Хворостъ. Св. Л. 157. Лежить під хворостом та й крутить хвостом. Ном. стр. 293, № 119.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРИВЕТНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.