Викарбувати, -бую, -єш, гл. Сдѣлать нарѣзки на деревѣ.
Замоти́личити, -чу, -чиш, гл. Объ ульѣ пчелъ: дать проникнуть въ улей вощинной моли.
Небіж, -божа, м.
1) Племянникъ.
2) Бѣднякъ, горемыка. Роби, небоже, то й Бог поможе.
3) Часто такъ называетъ старшій лѣтами или положеніемъ младшаго: старикъ — парня, хозяинъ — работника. У Шевченка («Не журюсь я, а не спиться») такъ называетъ женщина влюбленнаго въ нее. Усе світять ті блискучі твої чорні очі, мов говорять тихесенько: «Хоч, небоже, раю?».
Погладити, -джу, -диш, гл. Погладить. Погладив проти шерсти.
Подокручувати, -чую, -єш, гл. Докрутить (во множествѣ).
Роз'ярити, -ся. Cм. роз'яряти, -ся.
Скручуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. скрути́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Сворачиваться, свернуться. Дерево гадюкою скрутилось. 2) Потерпѣть неудачи въ дѣлахъ, свихнуться. Хоч би я за пана пішла: як моя доля така, то й пан скрутиться, а як моя добра доля, то піду за п'яницю, то й п'яниця поправиться. 3) Только сов. в. Околѣть, умереть. 4) Только сов. в. Сойти съ ума, обезумѣть. Гріх осиковою палкою бити і скотину, і людей, бо зараз скрутиться. 5) Безл. Прійтись плохо, тяжело. Ей, чоловіче, скрутиться тобі! от яконом буде бить.
Тупа, -пи, ж. = ступа. Іди, іди, сивий коню, тихою тупою.
Уживаний, -а, -е. 1) Употреблявшійся.
2) Употребительный, распространенный. Очіпок на їй вишневий, самий уживаний тоді.
Читавий, -а, -е. Большой, порядочный, хорошій.
