Випадок, -дку, м. Случай. пішло на випадок. Пошло на бѣду. ви́падком випасти. а) Случиться. Випадком випало дуже добре. б) Пойти прахомъ. А щоб йому випадком випало. Як беруть з нас гроші (дурно), так випадком і випадуть. ви́падком. Случайно.
Окономія, -мії, ж. Экономія, землевладѣльческое хозяйство, а также и самыя хозяйственныя постройки.
Поганяти, -ня́ю, -єш, гл. Погонять. Тоді чоловік весело співає, як п'ятериком поганяє. Оре милий своїм плугом, чужа мила поганяв.
Погорілля, -ля, с. Несчастье отъ пожара. Він просить на погорілля.
Позавойовувати, -вую, -єш, гл. Завоевать (во множествѣ). Позавойовував собі і городів і земель.
Поперелякувати, -кую, -єш, гл. Перепугать, напугать (многихъ). Порозганяє, поперелякує дітей.
Поростовкмачувати, -чую, -єш, гл. Тоже, что и ростовкмачити, но во множествѣ.
Розбріхувати, -хую, -єш, сов. в. розбреха́ти, -шу́, -шеш, гл. Разбалтывать, разболтать, разносить, разнести (сплетни). Жінки дуже нетерплячі, — зараз розбрешуть, як тільки що почують.
Сполонити, -ню, -ниш, гл. У : сдѣлать краснымъ. ссылается на нижеслѣдующее місто буковинской пѣсни: Ой маю я в царя нивку, — в чистім полі могилку: карабінцами виорана, а кульками засіяна, білим тілом зволочена, кровцев сполонена. Едва-ли здѣсь не ошибка: вѣроятно, слѣдовало-бы: сполочена (отъ сполокати), какъ того и рифма требуетъ. Второе значеніе у вѣрнѣе: наполнить, напитать влагой, полить, сильно смочить: Кровцев землю сполонила. Cм. сполонитися и сповенити.
Татарчук, -ка, м.
1) Молодой татаринъ.
2) Татарскій потомокъ.
