Висохлий, -а, -е. . = висхлий
Гаморити, -рю, -риш, гл. Кричать, шумѣть. Люде гаморят, дерево тріщит, сичит, солома прискає, огонь шепотит (на пожежі). Жінка гаморить на мене, теща і всі гості якось косо дивлються.
Жупани́на, -ни, ж. Кафтанишко. Ходить панич по долині в червоній жупанині. Ум. жупани́нка.
За́стібка, -ки, ж. = застіжка. У нашої Одарки на застібці стрічка. Двоє дітей... в якихсь ганчірках замість сорочок, котрі вони якось соромливо позводили на грудях чорними рученятами, бо застібок не було.
Золотоголосий, -а, -е. Сладкогласный. Геній народній создав Шевченка з його стихом золотоголосим.
Обіссатися, -ссуся, -ссе́шся, гл. Обсосаться, пососать чрезъ мѣру. Дитина блює, — то воно обіссалось.
Потиху нар. Потихоньку. Мати з сином ходить, потиху говорить. Ум. потихеньку, потихесеньку, потихусеньку.
Смалій, -лія, м. Человѣкъ жгущій, опаливающій что-либо; въ частности: рѣжущій и опаливающій свиней.
Тигр, -ра, м. Тигръ, Felis tigris.
Тяжкорукий, -а, -е. Съ тяжелой рукой.