Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

князів

Князів, -зева, -зеве Принадлежащій князю. Князева перва жінка. Рудч. Ск. II. 93.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 258.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КНЯЗІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КНЯЗІВ"
Босорканя, -ні, ж. 1) Вѣдьма, колдунья. Гн. II. 182, 252. 2) = ропавка. Желех.
Вайло 1 меж. Увы! горе! Желех.
Відлигти, -ну, -неш, гл. 1) Потеплѣть, отсырѣть. Оце після дощу земля відлигла. Черниг. г. 2) — на серці. Легче сдѣляться на душѣ. Нехай трохи одлигне на серці. О. 1862. V. 58.
Відплазувати, -зую, -єш, гл. Отползти.
Ди́хати, -хаю, -єш а также: ди́шу, ди́шеш, гл. 1) Дышать. Гадина в його словах дихає. Ном. № 2932. Мовчи та диш! Ном. Над ним воли своїм духом дихали. Чуб. III. 323. Горе ж мені на чужині, — аж мій дух не дише. Мет. 78. Важки́м ду́хом ди́хати на ко́го. Злобствовать, имѣть непріязненныя чувства къ кому либо. МВ. (О. 1862. ІІІ. 48). Важким духом дише. Ном. № 3360. Міщане вже давно на городове козацтво да на старшину важким духом дихали. К. ЧР. 68. 2) Вѣять. Ой у полі вітер дише, билину колише. Гол. І. 12.
Квизнути, -ну, -неш, гл. Хныкать. І чого квизне? Екат. г.
Охват, -ту, м. Болѣзнь: стрѣльба въ поясницѣ. Вх. Лем. 445.
Помружити, -жу, -жиш, гл. Пожмурить нѣкоторое время глаза.
Понасторошувати, -шую, -єш, гл. = понасторочувати. Вітряки на горбах понасторошували крила. К. ДС. 9.
Укоротити Cм. укорочати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КНЯЗІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.