Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безбожник

Безбожник, -ка, м. Безбожникъ, не признающій Бога. К. Псал. 59.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 37.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗБОЖНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗБОЖНИК"
Боле нар. Хорошо. Боле, що я зарані пішов, а то замело б снігом дорогу. Камен. у.
Жовкля́к, -ка, м. = жовтяк. Ум. жовклячо́к.
Заві́й, -во́ю, м. Повязка: чалма.
Наджули́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Напиться пьянымъ, нагрузиться. Харьк.
Обсмалити Cм. обсмалювати.
Попривертати, -та́ю, -єш, гл. То-же, что и привернути, но во множествѣ.
Рогачилно, -на, с. Древко къ ухвату. Канев. у.
Синеголов, -ва, м. Раст. Eryngium planum L. ЗЮЗО. І. 122.
Темнішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться темнѣе. Шейк.
Укушати, -шаю, -єш, гл. 1) Ѣсть. Будеш ти в мене хліб сіль вкутати, маленькі дітки доглядати. Н. п. 2) Употр. только сов. в: укусити, -шу, -сиш. Він і вкусить, і меду дасть. Ном. № 3056. Гадюка хоч не вкусить, то засичить. Ном. № 2878.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗБОЖНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.