Багрий, -а, -е. Темнокрасный.
Баривка, -ки, ж. = барилка. Ум. барилочка.
Горі́шній, -ня, -нє 1) Верхній, наверху находящійся. Подивиться козак Нечай в горішню кватирку. Горішній навій. Камінь у млині буває горішній і долішній. Горішній одвірок над хатніми дверьми. 2) Выше по теченію лежащій. 3) О вѣтрѣ: сѣверный (на Днѣпрѣ). Сѣверо-восточный (Кубань). Горі́шній бік у полотні́. Лицевая сторона полотна, которая при вышиваніи обращена къ швеѣ. 4) Чердачный. Горішнє вікно. 5) Горі́шня ха́та. Та изъ хат (комнатъ), которая находится въ сторону горъ (въ подгорныхъ мѣстностяхъ).
Дзиґльо́ваний, -а, -е. Кокетливый, бойкій. Дзиґльований парубок, дівка.
Збуря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. збу́рити, -рю, -риш, гл. 1) Разорять, разорить, разрушать, разрушить, повалить. Мов городи, що ти збурив, пам'ять його зникла. 2) Волновать, взволновать, возмущать, возмутить. Та дума блискавкою мигнула в його голові, збурила всю кров.
Зориця, -ці, ж. Звѣзда. Оце тобі провідниця — ясная зориця.
Полоття, -тя́, с. Полотье. Роспочинається полоття.
Роспустниця, -ці, ж. Развратница. Ой улиця роспустниця.
Саможер, -ра, м. Себя ядущій.
Чичмаря, -рі, ж. Мелкій дождикъ.
