Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чуркало

Чуркало, -ла, с. = джерело. Шух. І. 111. 76.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 478.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУРКАЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУРКАЛО"
Вапняк, -ка, м. Известнякъ. Уман. І. 294.
Гвинт, -та, м. = шруб. Ум. гвинтик. Чистив він ту рушницю і загубив маленького гвинтика. Грин. II. 206.
Гуна́ти, -на́ю, -єш, гл. = Лунати. Харьк.
Обхлюпувати, -пую, -єш, сов. в. обхлюпати, -паю, -єш, одн. в. обхлюпну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Оплескивать, оплескать, оплеснуть, обдать водой, обрызгать.
Підскарбая, -бої, ж. Казнохранительница въ женскомъ братствѣ. КС. 1890. VII. 92.
Подобання, -ня, с. = уподоба. Ходив по ярмарку і до свого подобані коней не найшов. Гн. І. 189.
Поопухати, -хаємо, -єте, гл. Опухнуть (во множествѣ).
Студениця, -ці, ж. = криниця. Пішла б любка та й принесла ой водиці з студениці. Н. п.
Трачник, -ка, м. = трач 1. Вх. Лем. 474.
Тусан, -на, м. = стусан. Дати тусана. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУРКАЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.