Задрі́пати, -ся. Cм. задріпувати, -ся.
За́ря́д, -ду, м. Правленіе, у правленіе. Жел.
Лебеденя, -ня́ти, с. = лебедя́. Ум. лебеденятко.
Мензе́ря, -рі, ж. Дойная овца.
Пищання, -ня, с. Пискъ. Пташечки малесечкі з пищанням своїм веселим.
Прибідок, -дку, м. Прибавка къ бѣдѣ, добавочная бѣда. До біди найдеся все й прибідок.
Сікатися, -каюся, -єшся, [p]одн. в.[/p] сікнутися, -кнуся, -нешся, гл. Бросаться, рваться на кого, соваться куда, привязываться, приставать. Не сікайся ніхто в війну, ніхто ніяк не помагайте. Сікався, сікався, щоб просунутись. Вона як буде сікаться до тебе, то ти возьми груші розсип.
Скурвай, -вая́, м. = скурвий син.
Учадіти, -дію, -єш, гл. Уторѣть.
Цур меж.
1) Прочь съ чѣмъ, кѣмъ, ну его, тебя.... (выражаетъ желаніе избавиться отъ чего, не имѣть съ чѣмъ дѣла). «Цур їй, пек від нас!» каже Олена. Цур тобі, який ти дурний. Таке робили, що цур йому вже і казать. Цур тобі пек!
2) Чуръ, стой, погоди (выражаетъ запретъ, непремѣн. условіе, напр. въ игрѣ). Цур на тонший кінець! Цур, міньки не розміньки! мертвого з гроба не вертають. Е, ні, стривайте, цур не грать, а то не буду й танцювать, поки барвінку не нарву та не уквітчаюсь.
