Лавка, -ки, ж.
1) Ум. отъ лава.
2) Доска въ ткацкомъ станкѣ, на которой сидить ткачиха.
3) Ткацкій снарядъ для вязанія начиння, то-же, что и стілець (Cм.)
4) Одинъ изъ двухъ гладкихъ продолговатыхъ кусочковъ дерева, находящихся внутри лавчастого замка (Cм.), посредствомъ которыхъ происходить замыканіе.
5) мн. лавки. Длинный рубанокъ. 249.
6) Лавка (торговая), — заимств. изъ великорусскаго. Міщане, що лавки в місті тримали, а тепер чи й лавки у хаті є (т. е. обѣднѣли).
Паньматка, -ки, ж. = паніматка. Люде добрі, сусіде любезні, панове старики, жіночки паньматки, і ви, парубоцтво чесне, і ти, дівча молоденьке.
Перестрибувати, -бую, -єш, сов. в. перестрибнути, -ну, -неш, гл. Перепрыгивать, перепрыгнуть. Схиляються (хлопці) один до другого у кутку, а останні перестрибують.
Притяжа, -жі, ж. Жердь, привязывающаяся сзади стельваги для пристяжныхъ лошадей.
Скрипник, -ка, м.
1) = скрипаль.
2) Насѣк. Lamia.
Смачен, -чна, -не, с. = смачний. Без штуки і борщ не смачен.
Стріляйник, -ка, м. = стрілець. Ум. стріляйничок. Ловчику, стріляйничку, не стріляй мене.
Угору нар. Вверхъ. Угору руки підіймали. І. Не дав Бог свині вгору глянуть. Рости, рости, тополенько, все вгору та вгору.
Ухабнути, -ну, -неш, гл. Стащить, украсть.
Чке-чке-чкоу! меж. Зовъ свиней.
