Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цільник

Цільник, -ка, м. = сцільник.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 433.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІЛЬНИК"
Відгукатися, -каюся, -єшся, гл. = відгукнутися. На кожний гук не одгукаєшся. Ном. № 4715.
Голубіти, -бію, -єш, гл. Быть голубымъ, голубѣться. По над маківками метелики в'ються і скрізь проти сонця ясно голубіють. О. 1861. XI. 14.
Дерню́ка, -ки, ж. = Дернина. Н. Вол. у.
Допрі́ти Cм. допрівати.
Жва́хтати, -таю, -єш, гл. = жвакати.
Зажарітися, -ріюся, -єшся, гл. 1) Заалѣть. 2) Сдѣлаться яркимъ. По дощові як ся зажиріла озимина. Камен. у.
Піврік, -ро́ку, м. Полугодье. Гн. II. 253. За півроку чинш. О. 1862. IV. 105.
Стодола, -ли, стодоля, -лі, ж. = клуня. Чуб. V. 333. III. 230. А вже ж твоя пшениченька в стодолі. Н. п.
Умочок, -чка, м. Ум. отъ ум.
Шарпанина, -ни, ж. 1) Терзаніе, разрываніе. 2) Суета, бѣготня, волненіе. У волості шарпанина біганина. Мир. Пов. І. 129. Мирін під шарпанину десь дівся. Мир. ХРВ. 93. 3) Грабежъ, награбленное добро. Та в його тільки й чести, що руїна, у його слава — тільки шарпанина. К. ЦН. 164. 4) Cм. баба 17. З отрібки баба-шарпанина. Котл. Ен. IV. 31. Соми, лящі на шарпанину. Мкр. Г. 60.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦІЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.