Брязчати, -чу, -чиш, гл. Бряцать, звенѣть. Козак, мамцю, гуляє, брязчать в його гроші. Коли б у шинкарки, то б брязчали чарки. Сам до мене босий чеше, щоб підківки не брязчали.
Вигойкувати, -кую, -єш, гл. Весело выкрикивать. А невіста (п'яна) іде з міста та вигойкуючи.
Гу́лькнути, -кну, -неш, гл. Юркнуть, нырнуть, внезапно появиться. Так і гулькнув у воду. Пора, бач, гулькнула не та. 2) Кинуться, броситься, хлынуть. 3) Крикнуть, хрюкнуть.
Омана, -ни, ж. 1) Обманъ зрѣнія, миражъ, призракъ. 2) Заблужденіе. Журба світу сього і омана брацтва входять і глушать слово. Не кидайтесь ви на ту оману городянську, котора вже тисячу років кози в золоті вам показує. 3) Обманъ, заблужденіе. 4) Раст. Verbascum nigrum. Cм. оман 2.
Оснач, -ча́, м. Сплавщикъ плотовъ. Осначі їдять калачі, осначки їдять болячки.
Плигонути, -ну́, -не́ш, гл. Прыгнуть съ силой. А собака здоровий та як плигоне йому на груди, — так і звалив.
Поплава, -ви, ж. Болотистое пастбище.
Притиск, -ку, м. 1) Прижиманіе? натискъ? Бери мене, бо я подорожня; а з притиском, бо я сирота; а скоро, бо додому йду. (Загадка: душа). У нас як б'ють, то з притиска та з відваги. 2) Удареніе. Це слово він сказав з притиском. Говорить було Тарас Яровий з притиском.
Тепломірний, -а, -е. Относящійся къ термометру.
Хутрянка, -ки, ж. Шубка женская. Надіну хутрянку, вийду, сядемо у садочку та й просидимо цілу ніч.
