Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

циранка

Циранка, -ки, ж. Порода утокъ. Ум. цираночка. Ой, на ставу, на ставочку піймав качур цираночку. Гол. II. 516.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 430.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦИРАНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦИРАНКА"
Восьмуха, -хи, ж. Осьмушка, осьмая часть чего-либо (земельн. участка, кварты и пр.).
Додо́мку, додо́моньку, додо́мочку нар. Ум. отъ додому.
Найду́шка, -ки, ж. Найденышъ женскаго пола. Желех.
Нако́тистий, -а, -е. Укатанный. Накотиста дорога. Канев. у.
Отсей, отся, отсе, мѣст. Вотъ этотъ. І отсі порошниці він зробив. Федьк. Обридло вештаться... по світу з нудьгою та отсією торбою. Стор. МПр. 41.
Поваруватися, -руюся, -єшся, гл. Остеречься, не рѣшиться. Ти свою хату не поваруєшся спродати? МВ. (О. 1862. І. 93).
Полизати, -лижу, -жеш, гл. Полизать.
Прип'яти, -пну, -неш, гл. = припняти.
Саморослий, -а, -е. О землѣ: грунтъ, нетронутая почва. Тут нема вже чого далі й копати: пішла саморосла земля. Брацл. у.
Смоляний, -а, -е. 1) Смоляной, смолистый. А в дівчини Гапки смоляниї лавки: як сів, — прикипів, і вечерять не схотів. ХС. II. 196. 2) Чорный какъ смола. Ой бодай же ти, дівчинонько, того не взрівала, щоб рученька смоляная травиченьку жала. Чуб. V. 1036.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦИРАНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.