Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

улежуватися

Улежуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. улежатися, -жуся, -жишся, гл. Улеживаться, улежаться. Груша добре влежалась.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЛЕЖУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЛЕЖУВАТИСЯ"
Барболя, -лі, ж. = бараболя. Вх. Пч. II. 36.
Бистроводний, -а, -е. Стремительно текущій. Потоки бистроводні. К. Псал. 32.
Згидува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Побрезгать.  
Зіма́ и зима, -ми, ж. 1) Зима. Зімо, зімонько, зімо лютая, ой прошу тебе, не морозь ти мене. Чуб. V. 874. — впала. Аж гульк — зіма впала. Шевч. 81. 2) Лихорадка. зима б'є (кого́). Пароксизмъ лихорадки (у кого). Вх. Уг. 241. Ум. зімонька.
Лаштабей, -бе́я, м. Лѣнтяй (такъ бранять дѣтей). Мнж. 184.
Подлубатися, -баюся, -єшся, гл. 1) = подлубати. 2)у голові. Сильно подумать.
Поселок, -лка, м. Поселокъ. Слобід ще не було так багато як тепер, а так було — де не де поселок. Драг. 417.
Стусувати, -су́ю, -єш, гл. Колотить, тузить. Вхопили того бурсака за патли, виволокли з кадовба, давай його вихрити та стусувати. Стор. І. 45. Почав рвать на собі волосся і стусувать себе у груди. Стор. МПр. 23.  
Товщінь, -ні, ж. Толщина. А морока його батькові! купив оце три деревині на клуню: дві деревині саме до міри, а третя — така товщінь, і руками не ссягнеш. Васильк. у.
Шинґльовец, -вца, м. Гонтовый гвоздь. Вх. Уг. 244.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЛЕЖУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.