Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уланів

Уланів, -нова, -ве Принадлежащій улану. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЛАНІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЛАНІВ"
Вдовіти, -ві́ю, -єш, гл. = удовіти.
Забри́нькати, -каю, -єш, гл. Забреньчать. Вх. Уг. 238.
За́йдочка, -ки, об. ум. отъ за́йда.
Мотови́лечко, -ка, с. Ум. отъ мотовило.
Підпомогач, -ча, м. = підпомагач. К. ЦН. 179.
Подомазувати, -зую, -єш, гл. Домазать, окончить мазать (многое).
Посвербіти, -блю́, -биш, гл. Позудѣть, почесаться (о тѣлѣ).
Судник, -ка, м. 1) Посудникъ, полка, шкафъ для посуды, буфетъ. Сим. 130. Прийди, прийди, паскуднику, лежить сухарь на суднику. Чуб. V. 1144. 2) Полка для образовъ. Кіев. г. Чуб. VII. 384. Ум. судничок.
Тванюка, -ки, ж. Ув. отъ твань. Мнж. 193.
Тимчасовий, -а, -е. Временный. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЛАНІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.