Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уланів

Уланів, -нова, -ве Принадлежащій улану. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЛАНІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЛАНІВ"
Баришник, -ка, м. 1) Торговецъ лошадьми. 2) Торгашъ, барышникъ.
Гетьманиха, -хи, ж. = гетьманша. Гетьманиху за рученьку коло себе водить. АД. І. 166.
Гороби́на, -ни, ж. Рябина, Sorbus Aucuparia L. Анн. 336. Вх. Пч. І. 13. Горобина роскинула зелений намет і рясно на їй ягід червоно-злотих. МВ. І. 156. Обступили стару, як горобці горобину. МВ. (О. 1862. III. 69).
Зви́шки нар. Высотой.
Каламутитися, -мучуся, -тишся, гл. 1) Мутиться (о водѣ). 2) Возмущаться, безпокоиться, тревожиться. Каламутиться нарад, почувши від ного такс.
Ме́дя, -ді, ж. Дѣтс. 1) Медъ. 2) Все сладкое.
Напо́внити, -ся. Cм. наповняти, -ся.
Освідувати, -ду́ю, -єш, гл. Освидѣтельствовать. Спало з його усе тіло; ото його лікарі освідували — аж на йому худа річ. Васил. у.
Підструнчувати, -чую, -єш, сов. в. підструнчити, -чу, -чиш, гл. Подстрекать, подстрекнуть, подущать. Як не підструнчував громаду, а по його не сталося. Мир. Пов. І. 158.
Тира, -ри, ж. То-же, что и котець 1, но большихъ размѣровъ. Браун. 16.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЛАНІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.