Відтавати, -таю, -єш, сов. в. відтанути, -ну, -неш, гл. Оттаивать, оттаять.
Гурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Гудѣть, журчать. Де взялися бурі й вітри, — і стучать, і гурчать. Дощ гурчить. 2) Ворковать. На церкві голуб гурче. 3) Рычать. Іди у ліс, будеш медведьом та й будем гурчати, поки світа. 4) О свиньѣ: имѣть случку.
Лукова́тий, -а, -е. Имѣющій углубленіе, кривизну, изогнутый. Луковата деревина. Луковата береза.
Нала́мувати, -мую, -єш, сов. в. налама́ти, -ма́ю, -єш, гл. Наламывать, наламать. Наламай трошки сухеньких дровець! Наламала коржів на шулики. Та наламним квіточок, та забавим діточок.
Повбігати, -гаємо, -єте, гл. Вбѣжать одному за другимъ. Хорти за ним повбігали (у хату) і полягали під лавою.
Понатруджувати, -джую, -єш, гл. То-же, что и натрудити, но во множествѣ.
Правильце, -ця, с. Аршинъ у каменьщиковъ.
Раювання, -ня, с. Жизнь въ раю, райское блаженство.
Сліпак, -ка, м. 1) Слѣпець. 2) Жив. = веретільник 1. 3) Раст. а) Lychnis vespertina Sibthorp. б) Papaver orientale L. 4) мн. Заячьи глаза. Ув. сліпачи́ще. Чого б сліпачище хтів, як би пліт бачив.
Черешнина, -ни, ж. Одно дерево черешни. Ой вишнино-черешнино, чом ти листу не пускаєш?
