Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уливати

Уливати, -ваю, -єш, сов. в. улити, уллю́, уллє́ш, гл. 1) Вливать, влить. Влив йому в рот живущої води, він і ожив. Рудч. Ск. І. 128. 2) Обливать, облить, полить. Влита слізьми. МВ. (О. 1862. І. 81). Треба землю крів'ю влить, щоб почала, вона родить. Щог. Сл. 4. 3) Убѣгать, убѣжать быстро. Пес уливав. Вх. Зн. 73.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 334.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЛИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЛИВАТИ"
Брехуха, -хи, ж. Лгунья. Котл. Ен. IV. 33. Жаль мені на дівчину, на ту сучу брехуху. Н. п. Ум. брехушка.
Викочувати, -чую, -єш, сов. в. викотити, -чу, -тиш, гл. 1) Выкатывать, выкатить; вывозить, вывезти изъ чего. Викочує з-під повітки віз. ЗОЮР. II. 201. Та винесе самопали, викотить гармати. Шевч. 450.
Викусити Cм. викушувати.
Дорі́женька, дорі́жечка, -ки, ж. Ум. отъ доро́га.
Жада́ний, -а, -е. Желанный. Наступив довго жаданий день. Стор. Пани мої кохані та жадані! Н. Вол. у. Е, мій жаданий, де ж я візьму стілько грошей? Камен. у.
Невістюк, -ка, м. = бабій.
Ня, ня-ня!, меж. Зовъ собаки. КС. 1882. VIII. 386.
Обливати, -ва́ю, -єш, сов. в. облити, обіллю, -ллєш, гл. Обливать, облить. Як згадаю миленького, обливають сльози. Чуб. V. 327.
Понаводити, -джу, -диш, гл. Навести (многихъ). Е, та ти тут не один, з тобою ще якісь п'яниці, понаводив уже! Чуб. І. 153.
Тугісінький, -а, -е. Ласкательно и преимущ. о малыхъ предметахъ: совсѣмъ тугой.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЛИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.