Киянка, -ки, ж.
1) Кіевлянка.
2) Богомолка, идущая на богомолье въ Кіевъ, или возвращающаяся оттуда. Понеділкує, черничить, киянок годує.
3) Небольшой деревянный молотокъ у столяра. Ум. кия́ночка. Я з Києва швачка, я з. Києва кияночка, а з города городяночка.
Міздря́, -рі, ж. Мездра.
Одіс.. Cм. отъ відіслати до відіспати.
Оженяний, -а, -е. = оженений. Ой приїхав козаченько з України не оженяний.
Перебердина, -ни, ж. Лучина, добытая изъ стараго валежника.
Поплякати, -каю, -єш, гл. Пососать у матки молока. Близнят, коли одна вівця не попляка́ обох, одно одбірається.
Поскарлючувати, -чую, -єш, гл. Искривить, согнуть (многихъ).
Працівник, -ка, м. Труженикъ, работникъ. Ум. працівничок, працівниченько. Мої працівниченьки милі!
Промигтіти, гчу, гти́ш, гл. Промелькнуть. Швидко-швидко бігли коні, — тільки в очах усе теє промигтіло.
Ущасливити, -влю, -виш, гл. Осчастливить. Розкажу вам, як Создатель мою душу ущасливив.
