Бігом нар. Бѣгомъ, скоро. Та біжи мені бігом, щоб одна нога тут, а друга там.
Вузлуватий, -а, -е. 1) Узловатый.
2) Замысловатый.
Кантопля, -лі, ж. = картопля. У городах чого там, немає?... Капуста, морквини, огірочки, стрючечки, квасоля, кантопля.
Капосниця, -ці, ж. Пакостница.
Квітка, -ки, ж. 1) Цвѣтокъ. А без долі біле личко, — як квітка на полі: пече сонце, гойда вітер, рве всякий по волі. Процвітає в саду квітка... О, траво висока! Закрий її, сховай її від людського ока. Ой вирву я з рожі квітку та й пущу на воду: пливи, пливи, з рожі квітко, та й до мого роду. 2) мн. Вѣнокъ изъ искусственныхъ цвѣтовъ, который носить дѣвушка, преимущественно просватанная. 3) Цвѣтной бантъ, пришиваемый къ шапкѣ на свадьбѣ жениху и боярам. Беруть шапки у бояр і пришивають квітки, співають так само, як і тоді, коли пришивають квітку молодому. Пійду з села, — зараз оженюся: мені, дівко, та пригниють квітку, тебе, дівко, завертять в намітку. Переносно: квітку пришити (кому́). Осмѣять кого острымъ словцомъ, мѣткимъ отвѣтомъ и пр. Се така, що кожному квітку пришиє. Эта каждаго осмѣетъ. (Уміла) квітку хоть кому пришити, хитро насміяться. Обізветься який парубок, — він зараз і пришиє квітку: дівчатам регот, парубкові бором. 4) Букетикъ изъ калины или цвѣтовъ, подносимый на крестинахъ повивальной бабкой гостямъ. 5) Особый родъ вышивки на сорочкѣ. 6) у квітки́. О матеріи: съ рисункомъ въ видѣ цвѣтовъ. Жілетка шовкова в квітки. Ум. квітонька, квіточка. По садочку йшла, квітойки рвала. Квітоньками гарненько рожа розцвіла. У хаті в її — як у віночку, хліб випечений — як сонце, сама сидить — як квіточка. Дівчинонька, як квіточка, з нею рай.
Опрядати, -даю, -єш, сов. в. опря́сти, -ду́, -де́ш, гл. = обпрядати, обпрясти. Хто мене буде опрядать?
Половик, -ка, м. Порода ястреба. Гу! га! Половик! злапав курку за їзик.
Скальний, -а́, -е́ 1) Скалистый, утесистый.
2) — олій. Горное масло, нефть.
Становець, -вця, м. = станва.
Чатовницький, -а, -е. Сторожевой, караульный. Чатівницька купа.
