Бурсак, -ка, м. Бурсакъ. Ум. бурсачок. Ув. бурсачище.
Довжина́, -ни́, довжиня́, -ні́, ж. Длина. Гоней троє довжини.
Настил, -лу, м. Слой снѣга на корѣ деревьевъ, крышахъ зданій и пр.
Позасмерджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Протухнуть, испортиться (во множествѣ). Налапали тілько перепелиць, що сі їм позасмерджували.
Попелище, -ща, с.
1) Мѣсто, куда выбрасываютъ золу.
2) У Шевченка съ измѣн. удареніемъ: попелище — попелище. А Максим на пожарище та на попелище подивився.
Ростринькувати, -кую, -єш, сов. в. рос тринькати, -каю, -єш, гл. Растрачивать, растратить попусту, промотать. Він узяв щось карбованців із пятнадцять; всі ж і ростринькав.
Служебка, -ки, ж. Служанка. Коло неї лакеї й служебки ходять. Вона либонь була служебкою біля його Матері, а послі він забрав її за себе. Настя кабашна сама до погреба не одходила, служебку повірну посилала. Ум. служебочка.
Спиночка, -ки, ж. Ум. отъ спина.
Фарист, -та, фари́ста, -ти, м. Ученикъ перваго класса духовнаго училища или семинарія. Cм. фара.
Чоботя, -тяти, с. Преимущ. во мн. ч.: чоботята. Сапожки. Самі Кирилята шиють чоботята. Ва червоні чоботята побиваються дівчата.
