Гу́пнути, -ну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гупати. 1) Топнуть. 2) Ударить съ глухимъ звукомъ. Так і гупнув його кулаком по спині. Як гупне у двері, так вони й розлетілись.
Зві́нка, -ки, ж. 1) Карта бубновой масти. 2) Раст. Campanulae.
Кужба, -би, ж. 1) Въ треножникѣ: крюкъ, на который подвѣшивается котелокъ. 2) У колесниковъ: жердь съ привязанною къ ней деревянное) клюкой для прижиманія колеснаго обода, во время гнутья къ повідні. 8) Горбящійся.
Мири́тися, -рюся, -ришся, гл. Мириться. Ми тут сварились і мирились.
Неприємність, -ности, ж. Непріятность.
Перекладання, -ня, с.
1) Перекладываніе.
2) Перегрузка.
3) Переводъ (литературнаго произведенія).
Поодягатися, -гаємося, -єтеся, гл. Одѣться (о многихъ).
Поскарлючувати, -чую, -єш, гл. Искривить, согнуть (многихъ).
Росхлюпати, -ся. Cм. росхлюпувати, -ся.
Шулити, -лю́, -ли́ш, гл. Въ игрѣ въ шуль бросать палку такъ, чтобы одинъ конецъ ея подсунулся подъ другую, лежащую на землѣ палку.
