Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сцяти

Сцяти, сцю, сциш, гл. 1) Мочить, сцать. 2) = сцати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 238.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЦЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЦЯТИ"
Зві́н, зво́ну, м. и пр. = дзвін и пр.
Коронуватися, -нуюся, -єшся, гл. Короноваться. Желех.
Линтваре́ць, -рця́, м. Ум. отъ линтварь.  
Лю́лечки Ум. отъ люлі.
Мілина́, -ни́, ж. Мель на рѣкѣ. Камен. у.
Повикладати, -да́ю, -єш, гл. Выложить (многое). Повикладай же покупки з мішка. Харьк. у.
Позаслухуватися, -хуємося, -єтеся, гл. Заслушаться (о многихъ).
Придержуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. придержатися, -жуся, -жишся, гл. 1) Придерживаться, быть придержаннымъ. Ловиться і придержується порська вівця. О. 1862. V. Кух. 38. 2) Придерживаться, придержаться за что. Придержуйсь за бильця, а то впадеш.
Рудник, -ка, м. Рудокопъ.
Сколотчиний, -а, -е. Изъ плахтанья (сколотин) приготовленный. Сколотчиний куліш. Чуб. VII. 439.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЦЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.