Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стрибайчик

Стрибайчик, -ка, м. Прыгунъ. Эпитетъ зайца. Вх. Пч. II. 6. Ум. стрибайчичок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 215.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРИБАЙЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРИБАЙЧИК"
Вертій, -тія, м. = веретільник 1. Вх. Пч. II. 16.
Грабі́жник, -ка, м. Грабитель. Лаяв нас, казав: ви грабіжники, а не волосні судді Екатер. у.
Зава́лювання, -ня, с. Обваливаніе.
Золотило, -ла, с. Матеріалъ для позолоты: краска, шумиха и пр. Гол. IV. 402.
Їздець, -дця́, м. Ѣздокъ. К. ЧР. 92. Вчора увечері приїхав їздець. МВ. І.
Морго́вий и морґовий, -а, -е. Морговый.
Набаламу́тити Cм. набаламучувати.
Поганинка, -ки, ж. Язычница. Вона була поганинка. Гн. II. 98.
Попротоптувати, -тую, -єш, гл. То-же, что и протоптати, но во множествѣ. Чоботи шкапові попротоптувані, і пучки видно. К. ЧР. 262.
Сподаряка, -ки, м. Ув. отъ сподарь. Думу думав сподаряка. Мкр. Н. 23. Сюди, туди повернеться — на все сподаряка. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРИБАЙЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.