Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стрибун

Стрибун, -на, м. Прыгунъ. Стрибун, стрибунець. Н. п. Ум. стрибуне́ць.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 215.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРИБУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРИБУН"
Бойниця, -ці, ж. Бойница. К. Бай. 71.
Жа́рко нар. 1) Жарко, горячо. Жарко горить у печі. Харьк. у. А змій як огонь горить, — так йому жарко. ЗОЮР. II. 30. 2)хропти́. Сильно съ испугу и пр. храпѣть (о лошади). (Кінь) заглянувши в провалля, як там рине вода, аж затрусивсь да й посунув назад, жарко хропучи й водючи очима. К. ЧР. 162.
Зарачкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Полѣзть на четверенькахъ.
Зрадуватися, -дуюся, -єшся, гл. Обрадоваться. Та зрадується, звеселиться Марусина матінка. Мет. 146.
Надопта́ти, -пчу, -пчеш, гл. = наздоптати.  
Перегарчати, -чу, -чиш, гл. Прекратить ворчанье (о собакѣ).
Посолити, -лю́, -лиш, гл. Посолить. Коли б хліб, то б я їла, коли б сіль — посолила. Чуб. V. 1165.
Смудитися, -джуся, -дишся, гл. Жариться, печься. Там (у пеклі, в печі) душі ся смудили і чорти їх мішали желізними кочергами. Гн. II. 252.
Староміський, -а, -е. Относящійся къ старому городу. Чуб. III. 199.
Упорожні нар. Порожнемъ. З нічим до млина, впорожні додому. Ном. № 7132.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРИБУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.