Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стрепехатися

Стрепехатися, -хаюся, -єшся, сов. в. стрепехнутися, -хнуся, -нешся, гл. Вздрагивать, вздрогнуть. Душа не озивалась, не стрепехалось серце. МВ. ІІ. 196. Його серце мстиво якось стрепехнулось у грудях. МВ. (О. 1862. І. 87).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 215.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРЕПЕХАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРЕПЕХАТИСЯ"
Воловня, -ня, ж. Крытый сарай для воловъ.
Голв'Яка ж. = гілляка. Пойшов дід у гай, вирубав поліно дров, прив'язав його до голв'яки.... що вітер повійне, погойдне те поліно, то воно об дерево й стукає. Чуб. II. 65.
До́кля, нар. Пока. Не женися, Шугаїку, доклясь молоденький. Гол. ІІІ. 403.
Дя́дьо, -дя, м. 1) Дядя (дѣтск.). О. 1862. IX. 119. 2) Отецъ. Желех.
Заді́яний, -а, -е. О полевой землѣ: истощенный, много разъ пахавшійся и потерявшій плодородіе. Земля задіяна. Лубенск. у.
Кульбачити, -ба́чу, -чиш, гл. Сѣдлать. Кульбач, хлопче, коня собі. Гол.
Лощовина, -ни, ж. Лощина.
Пащикуватий, -а, -е. Неумѣренно разглагольствующій; дерзко разглагольствующій. Згадала Зосю, горду, пащикувату, хитру. Левиц. І. 515.
Сішка, -ки, ж. Ум. отъ соха.
Чонок, -нка, м. = човник 2. Части: стержень — клубец, шпулька — цівка. Вх. Уг. 247.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРЕПЕХАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.