Жереті́й, -тія́, м. Обжора, ненасытный. Ув. жеретія́ка. Чоловік зажеракуватий: йому все мало. Жеретіяка!
Ненажир, -ру, м. Обжорство, постоянный позывъ къ ѣдѣ. Ненажир напав.
Обшукати Cм. обшукувати.
Охандужити, -жу, -жиш, гл. Одурачить, осрамить. Не дай, Господи, єк із москалем зчепиться... так і охандужить.
Переростати, -та́ю, -єш, сов. в. перерости, -ту, -теш, гл.
1) Перерастать, перерасти, вирости больше чѣмъ слѣдуетъ. Чи ж я, мамцю, не доріс, чи ж я, мамцю, переріс, чи не рублена хата, що не люблять дівчата?
3) Поростать, порости поперегъ. Ой не ходи, козаче, горами: переросла доріжка чарами.
3) Перерасти, вырости больше кого. Вже Юрко Семена переріс.
Побитися, -б'юся, -єшся, гл.
1) Разбиться. Пішла по воду, відра побила. Я ж не побила, постановила, з гори покотились, да й сами побились.
2) Сразиться; подраться. Треба кріпко побитися з ляхами. Посвариться з дітьми на улиці, а то й поб'ється. Два брати... погризлись та й побились, ідучи степом.
Приконечник, -ка, м. Конецъ (кнута, арапника). Як стали цигана різать гарапниками, — били, що аж приконечник в єдному одпав.
Прошастатися, -таюся, -єшся, гл. Прошмыгать извѣстное время.
Трускати, -каю, -єш, гл. Трещать, хрустѣть.
Шумотіти, -мочу, -тиш, гл. Журчать. Тихо шумотіла прозора водиця поміж густими очеретами.
