шурувалки

Шурувалки, -ків, м. Комья неразмятой глины. Канев. у. Cм. шурубалки.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 519.

Випадкові слова

Засмачи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Приправить (кушанье). Куліш пісний. Чом же ти його не засмачила? Грин. II. 177.

повністю...

Позубцювати, -цюю, -єш, гл. = позубити 2. Оце вже тобі сорочку попрутикувала і позубцювала в поділках. Кіевск. у.

повністю...

Лабза, -зи, м. Попрошайка.

повністю...