Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шурувалки

Шурувалки, -ків, м. Комья неразмятой глины. Канев. у. Cм. шурубалки.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 519.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШУРУВАЛКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШУРУВАЛКИ"
Безбожницький, -а, -е. Принадлежащій, свойственный безбожнику. І стали робом їх безбожницьким ходити: служили ідолам... К. Псал. 246.
Брезький, -а, -е. = брезклий 1. Мнж. 176.
Ведмедча, -ча́ти, с. = ведмеденя. Рудч. Ск. І. 122.
Кіс, коса, м. Дроздъ черный, Turdus morula. Желех. кіс гривкастий. Дроздъ ошейниковый, Turdus torquatus. Вх. Лем. 424.
Обчіркач, -ча, м. Циркуль. Вас. 147.
Півп'ята, числ. Четыре съ половиною.
Позасипувати, -пую, -єш, гл. = позасипати 1. У мене ворота позамикувані, жовтим піском позасипувані. Мил. 57.
Посовувати, -вую, -єш, гл. Подвигать. А далі потроху посовують пальцем усе вище й вище, примовляючи: тут пень, тут колода. Чуб. III. 108.
Салашина, -ни, ж. = салаш. Желех.
Слюзавий, -а, -е. Слизистый, покрытый слизью. Сало слюзаве. Міусск. окр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШУРУВАЛКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.