прочитати

Прочитати, -та́ю, -єш, гл. Прочесть. На тобі книжку, щоб ти прочитав. Рудч. Ск. І. 110. Женися, женися, щоб ся люде зглядали, щоб за тобою псалтирь прочитали. Чуб. V. 379.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 490.

Випадкові слова

Мату́ла, -ли, ж. Вся сѣть невода, кромѣ матні. Браун. 9.

повністю...

Векати, -каю, -єш, гл. 1) Издавать звукъ: ве. Желех. 2) Выражать отвращеніе. 3) Рвать, имѣть рвоту.

повністю...

Упиняти, -няю, -єш, сов. в. упинити, -ню, -ниш, гл. Удерживать, удержать, останавливать, остановить. Хоч і ворота зачини, то не впиниш. Ном. № 2034. Господь злющу руку впинить і на суді оборонить. К. Псал. 90.

повністю...