Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прочинятися

Прочинятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. причини́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Пріотворяться, пріотвориться. Ворота причинились туди, де сплять святі печерники. К. Дз. 156.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЧИНЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЧИНЯТИСЯ"
Бештати, -таю, -єш, гл. Бранить, срамить, давать нагоняй. Я його вже добре бештав. Шейк. Бештає за гріхи вдівця молодого. Рудан. I. 158.
Віджимати, -маю, -єш, сов. в. віджати, відіжму, -меш, гл. Выкручивать, выжимать, выжать мокрое бѣлье. А дівка — чорнявка порається у другій хаті — віджимає сорочки. Рудч. Ск. II. 151. Мотря стала віджимати сорочки з відмоки. Левиц. КС. 43.
Збу́рник, -ка, м. Раст. Tormentilla erecta. Лв. 102. Cм. ку́рєче зі́ллє.
Іносе, іно́сь, нар. Согласенъ, ладно, хорошо, пусть такъ; разумѣется. Греб. 376. «Іно́се! сількісь, як мовляла», Юноні Юпітер сказав. Котл. Ен. VI. 86. «Чи ти підеш на улицю?» — Іносе. Борз. у.
Підперезати, -ся. Cм. підперізувати, -ся.
Подостигати, -гаємо, -єте, гл. Дозрѣть, доспѣть (во множествѣ).
Потерпління, -ня, с. = потерпіння. Вх. Лем. 454.
Таборище, -ща, с. Мѣсто прежняго табора, прежней стоянки, лагеря. Стоїте ви залогами в старих таборищах. К. Досв. 225.
Цицуля, -лі, ж. Сахарная груша. Вх. Лем. 480.
Шалаш, -ша, м. = хата. Шух. I. 88.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОЧИНЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.