Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бурда

Бурда, -ди, ж. 1) = здирок. Вас. 157. 2) Родъ игры у мальчиковъ: а) попадаютъ камешками въ поставленную стоймя каменную плиту или кусокъ доски; выигрываетъ — дає бурду — свалившій плиту или доску. Шейк. задам я тобі бурду! Задамъ я тебѣ трезвону! Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 111.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРДА"
Безробіття, -тя, с. Безработица. Желех.
Варнячити, -чу, -чиш, гл. Говорить невнятно; болтать. Що на рот налізе — варнячить. Ном. № 13047.
Гіяба нар. = гляба. Вх. Зн. 10.
Доброхі́ть нар. Добровольно. Не підеш доброхіть — силою поведемо. МВ. І. 73. А він то (Сомко) не таківський, щоб оддав доброхіть булаву. К. ЧР. 329.
Ключа, -чи, ж. 1) Деревянный крюкъ. Cм. ключка 2. Шух. І. 109. 2) Въ пѣснѣ о Свирговскомъ, очевидно, кѣмъ-то испорченной поправками, неправильно употреблено вм. ключ — стая птицъ: воронів ключа набігала. Cм. Макс. (1834), 71. АД. І. 161.
Несподіяність, -ности, ж. = несподіваність.
Похарчитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Покормиться; постоловаться нѣкоторое время. Дали їй лиш тілько на дорогу, щоб вона мала похарчитися. Чуб. II. 67.
Правничий, -а, -е. Юридическій. Желех.
Прихвачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. прихвати́тися, -чуся, -тишся, гл. Поспѣшно браться, взяться. Прихватюсь мерщій до тіста, пироги побгаю. Мкр. Н. 15.
Просяяти, -ся́ю, -єш, гл. Просіять. Ой зіронька зійшла, стала, аж бо на ввесь світ просяла. Гаццук, Абетка, 28. (Нп).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.