Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бурачник

Бурачник, -ка, м. Раст. Borrago officinalis L. ЗЮЗО. І. 114.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 111.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРАЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРАЧНИК"
Зрубань, -ні, ж. Рубка лѣса. Вх. Уг. 242.
Наві́длі, наві́длів, наві́дліг, нар. Наотмашь. X. С. VII. 451.  
Плюгавство, -ва, с. 1) Гадость, мерзость, нечистота. 2) соб. отъ плюгавець. І жидів, того плюгавства, мов на ярмарку в Ромні. Котл. Од. 490.
Пообкипати, -паємо, -єте, гл. То-же, что и обкипіти, но во множествѣ.
Пороспростирати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и роспросте́рти, но во множествѣ.
Порошно нар. Посыпано, усыпано (пылью, мукой и пр.). Де борошно, там і порошно. Ном. № 9874.
Рябісінький, -а, -е. Совершенно пестрый, совершенно рябый.
Скиг, -гу, м. = скигління. МВ. ІІІ. 95.
Троян II, -на, м. = трійка. Вх. Зн. 71.
Шамушіння, -ня, ж. = лушпиння. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРАЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.