Гірко нар.
1) Горько. Гірко ззісти, жаль покинути.
2) Горестно, горько, бѣдственно, тяжело. Обіллється гірко сльозами. Гірко зароби, солодко ззіж. Ум. гіренько, гіркенько. Неня лиш заплакала гіренько. Як гіренько і тяженько було відробляти, — годі і споминати.
За́йчичок, -чка, м. Ум. отъ заєць.
Кліпко, -ка, м. Мигающій глазами.
Лине́ць, -нця́, м. Ракъ во время лишиш.
Любі́сінький, -а, -е. Чрезвычайно милый, ч. пріятный, ч. хорошій.
Ми́катися, -каюся(-чуся), -каєшся(-чешся), гл. Бросаться. 2) Слоняться, шататься, бродить, носиться. На Марусю, що тут микалась то в кімнату, то в хату, то з хати в сіни, то з сіней знов у хату, і не дививсь. Коло рота мичеться, та в рот не попаде. 3) — у що. Лѣзть, соваться. Коли не піп, не микайся у ризи.
Надбере́жжа, -жа, с. Берегъ рѣки, озера.
Науковість, -вости, ж. Научность.
Прижитний, -а, -е. Незаконнорожденный. Було й жалує мого хлопчика... Жалує, жалує, а послі й одвернеться: «що ж? прижитне».
Псик! меж. Крикъ на кошку: брысь!
