Богиня, -ні, ж.
1) Богиня. Юнона, як богиня, знала, що Турну прийдеться пропасть.
2) Употребляется какъ названіе обожаемой. Не розстану, бо тя люблю серцем і душею, буду тобі віком служив, тілько будь моєю. Ой як би ся прийшло з тобою розстати, богине, буду жити в густім лісі і в темній пустині.
Виполіскувати, -кую, -єш, сов. в. виполоскати, -щу, -щеш, гл.
1) Выполаскивать, выполоскать. Виполоскали, обмили, та й принесли у шинок.
2) Вымывать, вымыть, уносить, унести водой. На саме дно (чорт) спуститься, вхватить землі в пащеку і с тею землею наверх. А море глибоке, поки.... вирине він з моря, то вода вже геть виполоскала землю з рота.
Голублення, -ня, с. Ласканіе, лелѣяніе, голубленіе. За голубленням та за милуванням не зчулись, як і ніч минулася.
Підрізування, -ня, с. Дѣйствіе отъ глагола підрізувати.
Попередавлювати, -люю, -єш, гл. Раздавить (во множествѣ).
Розор I, -ру, м. Разореніе. Дома усе в розор пішло, а він — сиди. Те поїли, те попили, те розібрали, того не догледіли — розор та й годі!
Розування, -ня, с. розувати(-ся), -ваю(-ся), -єш(-ся), гл. = роззування, роззувати, -ся.
Скала, -ли, ж. = скеля. Сидить ворон над скалою, похитує головою.
2) Въ летящемъ рою: передовой рядъ пчелъ. Скала веде рій у ліс. Cм. скаль.
3) = скалка 1, 2. Виняти скалу з ноги.
Сколотити, -чу́, -тиш, гл.
1) Возмутить. Налетіли гуси з броду, сплотили мені воду.
2) Взболтать.
8) Сбить (масло и пр.).
4) Встревожить, смутить. Побіг Сава попереду, а сколотив всю череду.
Цілувати, -лую, -єш, гл. Цѣловать. Не цілуй, не милуй, коли хисту нема.