Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сівак

Сівак, -ка, м. = сівач.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІВАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІВАК"
Безголосий, -а, -е. 1) Не имѣющій голоса, безголосый. О. 1862. V. 26. Де там йому співати — він зовсім безголосий. 2) Безгласный.
Ляшо́та, -ти, ж. соб. = ляхва. Вх. Лем. 433.
Недоступ, -пу, м. Конь или волъ, котораго заднія ноги не покрываютъ слѣда переднихъ. Александровск. у. Мнж. 186.
Орляка, -ки, м. Большой орелъ. Тихо знявсь орляка з скелі, сизі крила роспустив. Щог. Сл. 123.
Ошморгну́ти. Cм. Ошморгувати.
Поськати, -ка́ю, -єш, гл. Поискать въ головѣ. Грин. II. 63. Баба нагодувала його, напоїла і голову йому змила і поськала. Рудч. Ск. II. 43.
Рунка, -ки, ж. Въ деревянной курительной трубкѣ: металлическій полый ци — линдрикъ, въ который вкладывается табакъ. Вас. 148.
Сірчастий, -а, -е. Сѣрнистый. Жадної ж там не матимеш помочі, де сірчастий вогонь заливає вочі. Чуб. III. 17.
Соняшниця, -ці, ж. чаще мн.: соняшниці. Спазматическія боли въ животѣ. Маркев. 88. КС. 1893. VII. 80. Грин. II. 318. ХС. VII. 416.
Чароньки, -ків, м. мн. Ум. отъ чари. Cм. чар.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СІВАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.