Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хрупотіти

Хрупотіти, -почу, -тиш, гл. = хрупостіти. Чую, щось хрупотить по снігу, — підмерзло за ніч. Камен. у. Хрупотіло щось на улиці по снігу, — то він і йшов. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 416.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХРУПОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХРУПОТІТИ"
Буйвіл, -вола, м. Буйволъ. Греб. 359. Да з'їхалось да три воли, да три воли, три буйволи. Чуб. III. 355. Їхав москаль буйволами. Драг. 2. Ум. буйволик. Ув. буйволяка.
Вадливий, -а, -е. = вадкий. Закр. Уман. І. 104; IV. 120.
Дою́н, -на́, м. Удой? По два доюни 'дбувать. Ном. № 13739. Такий доюн, що куди. Ном. № 1628.
Зібга́тися, -га́юся, -єшся, гл. 1) Скомкаться. 2) Согнуться, свернуться.
Повпрохуватися, -хуємося, -єтеся, гл. Упросить кого впустить въ хату (многихъ). Повпрохувалися в хату погрітись. Волч. у.
Прилизуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. прилизатися, -жуся, -жешся, гл. 1) Прилизываться, прилизаться языкомъ. 2) Гладко причесываться, причесаться. Схопиться раненько, зараз миється, прилизується до дзеркальця. Левиц. І. 277.
Розізлитися, -лю́ся, -лишся, гл. Разозлиться. К. Псал. 51. Я розізливсь та й ударив. Н. Вол. у.
Теркила, -ли, ж. 1) Вещи (преимущественно домашнія)? Шух. І. 174, 181. 2) Вьюкъ, тюкъ. Вх. Зн. 69. Ум. теркилка.
Тернувати, -ну́ю, -єш, гл. Треножить. Борз. Лохв. у.
Царицин, -на, -не. Царицынъ. Царицине військо. Сторож. ІІ. 206.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХРУПОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.