Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

'естик

'Естик, -ка, м. Часть бороны: каждый изъ поперечныхъ брусьевъ, въ мѣстахъ скрещенія которыхъ съ продольными забиты зубы бороны. Шух. І. 166.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 464.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "'ЕСТИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "'ЕСТИК"
Виплюнути Cм. випльовувати.
Гайтта! меж. Гайта. Kolb. І. 65.
Зги́нути, -ну, -неш, гл. Погибнуть. Не силуйте мене за нелюба, да нехай же він згине. Мет. 243. Біда біду перебуде — одна згине, десять буде. Ном. № 2165.
Змійок, -йка, м. Ум. отъ змій.
Зогріти, -рію, -єш, гл. = зігріти. Синку, іди ж собі до тої хатки, зогрієш собі ручки. Чуб. І. 112.
Наверті́ти Cм. навірчувати.
Попка, -ки, ж. Зрачекъ. Вх. Уг. 261.
Поримарювати, -рю́ю, -єш, гл. Позаниматься шорничествомъ.
Сміюнець, -нця, м. Ум. отъ сміюн. 2) Зубъ-рѣзецъ.
Ший! меж. Приказъ волу подставлять шею для надѣванія ярма. Вола треба добре призвичаїти, щоб, коли скажеш: ший! він шию підставив. Мир. ХРВ. 95.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова 'ЕСТИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.