Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

'естик

'Естик, -ка, м. Часть бороны: каждый изъ поперечныхъ брусьевъ, въ мѣстахъ скрещенія которыхъ съ продольными забиты зубы бороны. Шух. І. 166.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 464.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "'ЕСТИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "'ЕСТИК"
Безпосередний, -а, -е. Непосредственный. Желех.
Бідолак, -ка, м. = бідолах. Вх. Зн. 3.
Білозор, -ра, білозорець, -рця, м. 1) = білозір, білозірець. АД. І. 190. Козаченьку-білозору, говори зо мною! Грин. ІІІ. 296. 2) Только білозор. Раст. Parnassia palustris. L. ЗЮЗО. І. 130.
Гильце, -ця, с. = гільце. МУЕ. ІІІ. 96, 100; О. 1861. XI. Св. 59.
За́руб, -ба, м. = зарубка. Шух. І. 171.
Повідгризати, -за́ю, -єш, гл. Отгрызть (во множествѣ).
Повідколуплювати, -люю, -єш, гл. Отковырять (во множествѣ).
Почудування, -ня, с. Удивленіе. Вх. Уг. 262.
Трейки нар. = тричі.
Удівонька, удівочка, -ки, ж. Ум. отъ удова. Вдовушка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова 'ЕСТИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.