Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лопатка

Лопа́тка, -ки, ж. 1) Ум. отъ лопата. 2) Въ колесѣ водяной мельницы каждая изъ расположенныхъ по окружности его дощечекъ, на которыя падаетъ вода. Черниг. у. 3) Часть валька, которой колотятъ бѣлье. Шух. І. 154. 4) Лопатка, плечевая кость. 5) Незрѣлый гороховый стручекъ. Кум не кум — не лізь у горох, не псуй лопаток. Ном. № 9713. знатимеш лопатки в горосі. Будешь помнить! Ном. № 4331. Тим часом вже почав (горох) вбиваться й в лопатки, аж тут прийшла пора і на самі стручки. О. 1861. III. 95. Переносно вбиватися в лопатки значитъ вырастать. 6) Пластинка разогнутаго рога.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 377.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОПАТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОПАТКА"
Говоріння, -ня, с. Говореніе, манера говоренія.
Завони́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Заводяться, провоняться. Коза... здохла. А іди та облупи, щоб не завонилася. Вх. Зн. 18.
Запалені́ти, -ні́ю, -єш, гл. Покраснѣть (отъ смущенія, стыда — о человѣкѣ). Желех.
Знимець, -мця, м. Льстецъ, подлипало. Подольск. г.
Міша́ник, -ка, м. Крестьянинъ, дающій вмѣстѣ съ другими, свои овцы на выпасъ на чужомъ пастбищѣ. Вх. Зн. 36. Шух. І. 197.
Мохна́тиця, -ці, ж. Въ загадкѣ: рукавица. Мацу-мацу по лавиці, обмацую мохнатиці (мохнатицю). Ном., стр. 300, № 457.
Праперек, -рка, м. = прапірок. АД. ІІ. 250.
П'ясти, -пну, -пнеш, гл. Пялить, напяливать.
Роскоситися, -шуся, -сишся, гл. Увлечься косьбой. Тілько що роскосилися добре, а. тут дощ. Харьк.
Щиміти, -млю, -ми́ш, гл. и пр. = щеміти и пр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОПАТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.