Абе́точка, -ки, ж. Ум. отъ абе́тка.
Завге́ть нар. Исключая, кромѣ.
Зага́рбати, -баю, -єш, гл. 1) Захватить, заграбить. Хмельницького в руки свої загарбали. Чесні люде: своє оддали та чужого не загарбали. 2) Закопать. Мене загарбають, як умру.
Запри́ндитися, -джуся, -дишся, гл. Заприхотничать.
Кумлик, -ка, м. = комарь. Ум. кумличок.
Нахлюпати Cм. нахлюпувати.
Пліт, плота, и пло́ту, м. Плетень, изгородь, сплетенная изъ хворосту; у гуцуловъ изъ горизонтально лежащихъ жердей (ворини), концы которыхъ ущемлены между двумя рядомъ стоящими тонкими и высокими столбами (кілє), верхніе концы которыхъ стянуты сплетеннымъ изъ тонкаго древеснаго ствола кольцомъ (гужва, гуже́вка); нижняя жердь (ворина) для предохраненія отъ гніенія лежитъ на камняхъ, называемыхъ підніжки. пліт вічний. Огорожа сложенная изъ камней. Ой ходить сон коло вікон, а дрімота коло плота. Копитан хоть і подивиться на чоловіка, то неначе собака крізь пліт. Низом, низом по-під плоти, в коноплях сховався.
Сонюга, -ги, об. Соня, любящій, любящая спать. Ум. сонюжка.
Токма 2 нар. 1) Тѣмъ болѣе. Підіть, а ще токма такому любому товаришу послужити. 2) — не. Ужъ не.... Більше ти на мене токма за се не будеш гніватися. 3) міня́тися токма. Мѣняться вещь на вещь безъ придачи. Та хоч би ж мінялося токма, а то безпремінно потребує з тебе й додачі.
Тюпорити, -рю́, -ри́ш, гл. Плестись, медленно идти. Кобильчина тюпорить, а я собі дрімаю на возі.
