Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лонька

Ло́нька, -ки, ж. Ложка. Встрѣчается только въ слѣд. пословице: Добра кванька, та нема лоньки, — хиба буду полькам. Ном. № 11968.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 376.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОНЬКА"
Балабайка, -ки, ж. Балалайка. Рудч. Ск. І. 18. Мкр. Н. 16. Грати у балабайку. Ум. балабаєчка.
Ґльо́ґати, -ґаю, -єш, гл. Глотать не жевавши.
Запроха́ти Cм. запрохувати.
Кигиця, -ці и киги́чка, -ки, ж. = кигитка. Желех.
Напе́реді нар. Впереди. Хай ваша річ напереді.
Перечистити Cм. перечищати.
Стропа, -пи, ж. Ворохъ, куча, комокъ. Желех. Шух. І. 187.
Трачник, -ка, м. = трач 1. Вх. Лем. 474.
Укоріти, -рію, -єш, гл. О ткани: напитавшись чѣмъ либо, сдѣлаться твердой какъ кора. Так побив, що сорочка на йому вкоріла, — т. е. въ крови засохла. Черн. у.
Шаркан, -на, м. Сильный вѣтеръ, буря. Вх. Лем. 484.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.