Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ломити

Ломи́ти, -млю, -миш, гл. 1) Ломать. Вітер віє, гілля ломить. Грин. III. 319. Дурень і м'яло ломить. Ном. № ЗОЗО. А милая по милому білі ручки ломить. Чуб. V. 265. Рядомъ встрѣчаются и слѣдующія формы: Ходить дівка по бережку, білі руки ломле. Мет. 18. Катря аж білі руки ламле. МВ. ІІ. 13. Сила ламле вже трухле дерево. К. Гр. Кв. XXXIII. Употребляются и формы: Ламніте ( = ломіте). Грин. III. 540. Мати ламнить паляниці, кладе на стіл. Грин. III. 453. 2) О водѣ: размывать. Тиха вода береги ломить. Ном. № 1096. 3) Ломить, производить ломоту. У мене ломить спину.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 376.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОМИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОМИТИ"
Бойківщина, -ни, ж. Мѣсто жительства бойковъ — погорье стрыйскаго и самборскаго уѣздовъ въ Галиціи. Гол. І. Вступл. 712.
Дзиґа́р, -ра́, м. = Годинник. Чаще въ уменьшит. формѣ: дзиґа́рок (Cм.).
Лойови́й, -а́, -е́ Сальный, сдѣланный изъ свѣчнаго сала. Лойова свічка. Лойове світло. Конст. у.
Лупі́йка, -ки, ж. Жена живодера, живодерка. Желех.
Ма́мчич, -ча, м. Сынъ мамки.
Мигуне́ць, -нця, м. Падающая звѣзда.
На́дмір II, надмі́ру, нар. Чрезмѣрно.
Нежурливий, -а, -е. Безпечальный, беззаботный. Добре, що ти нежурливий удався.
Проторувати, -ру́ю, -єш, гл. Протереть, угладить дорогу.
Чудовисько, -ка, с. Уродъ, чудовище. Аж то моє чудовисько вищерило зуби. Грин. III. 679.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОМИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.