Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ломити

Ломи́ти, -млю, -миш, гл. 1) Ломать. Вітер віє, гілля ломить. Грин. III. 319. Дурень і м'яло ломить. Ном. № ЗОЗО. А милая по милому білі ручки ломить. Чуб. V. 265. Рядомъ встрѣчаются и слѣдующія формы: Ходить дівка по бережку, білі руки ломле. Мет. 18. Катря аж білі руки ламле. МВ. ІІ. 13. Сила ламле вже трухле дерево. К. Гр. Кв. XXXIII. Употребляются и формы: Ламніте ( = ломіте). Грин. III. 540. Мати ламнить паляниці, кладе на стіл. Грин. III. 453. 2) О водѣ: размывать. Тиха вода береги ломить. Ном. № 1096. 3) Ломить, производить ломоту. У мене ломить спину.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 376.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОМИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОМИТИ"
Бібула, -ли, ж. Оберточная бумага. Cм. бебуля.
Гебель, -бля, м. = гембель. Після гебля сокирою. Ном. № 6396.
Консул, -ла, м. 1) Консулъ. З Россії... втікло три чоловіки... От — що робить? У Палац, до німецького консула. КС. 1883. IV. 738. 2) Въ старинной бурсѣ: родъ надзирателя за учениками. Втікайте з бурси: вас тепер не знайде ні консул, ні трибун. К. ПС. 68.
Надзюри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Натечь струйкою. Діжка тече, — глянь, скільки подзюрило.
Обтріпувати, -пую, -єш, сов. в. обтріпати, -паю, -єш, гл. Отряхивать, отряхнуть.
Пікинерія, -рії, ж. соб. Пикинеры. КС. 1899. XII. 301.
Поперідь нар. Впереди. Мнж. 190.
Посередній, -я, -є. Срединный.
Припняти, -пну, -неш, гл. = прип'ястя. А я скажу коника припняти. Чуб. V. 259.
Розгомонітися, -нюся, -нишся, гл. Разговориться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОМИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.