Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ломиніс

Ломи́ніс, -носа, м. Раст. Clematis recta. ЗЮЗО. І. 170.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 376.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОМИНІС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОМИНІС"
Дудло́, -ла, с. = дупло. Вх. Лем. 412.
Дячи́ха, -хи, ж. Жена дьячка. Ой, пробі! Очіпка хочу!... Пробі такого хочу, як на дячисі. Кв. II. 328.
Зостарити, -рю, -риш, гл. = зістарити. Синів не женила, дочок не 'ддавала: зостарило мене, що я заробляла. Чуб. V. 927.
Колокіл, -ко́лу, м. 1) Колоколъ. Он чия ж тут беседа тут вечеряє весела? Бийте коли, все колоколи, колоколи кованії у нас гості проханії. ХС. VII. 425. 2) Звонокъ на шеѣ коровы, козы. Вх. Зн. 27. Ум. колокілок.
Переклейнити Cм. переклейнювати.
Поростулювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и ростули́ти, но во множествѣ.
Похарчитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Покормиться; постоловаться нѣкоторое время. Дали їй лиш тілько на дорогу, щоб вона мала похарчитися. Чуб. II. 67.
Прикликання, -ня, с. Подзываніе, призываніе.
Сухоперка, -ки, ж. Рубаха, вымытая наскоро (безъ намачиванія и бученья).
Упопружувати, -жую, -єш, сов. в. упопружити, -жу, -жиш, гл. Подвязывать, подвязать подпругу. Сідлай мі коня — того моцаря й а впопруж єго в сімдесять попруг. Kolb. І. 101.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОМИНІС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.