Виковувати, -вую, -єш, сов. в. викувати, -кую, -єш, гл. Выковывать, выковать. З того заліза він викував плуга. Чого Бог не дасть, того і коваль не викує. 2) Кричать, прокричать (о кукушкѣ). Що викувала вже зозуля, — проживай, а більше — шкода у що й бажаєш.
Відслужувати, -жую, -єш, сов. в. відслужити, -жу, -жиш, гл. = відслуговувати, відслугувати. Позичте мені огню, — я вам одслужу. Одслужи той хліб, що лежачи переїла.
Дорека́ння, -ня, с. и пр. = доріка́ння и пр. Занедбали паненята дорекання мого брата.
Икавка, -ки, ж. 1) Икотка. 2) Раст. Berteroa incana. Dec. Ум. Икавочка.
Контора, -ри, ж. Контора.
Кулешня, -ні, ж. = коле́шня. Ой вийшов я д горі, д горі та й став за кулешнев.
Мостни́ця, -ці, ж. Толстая доска, половица.
Намно́житися, -жуся, -жишся, гл. Умножиться, размножиться.
Скіпання, -ня, с. Раскалываніе, разщепленіе (лучины).
Уздвір'я, -р'я, с. Мѣсто за дворами, вдоль дворовъ? Повиходили ми на уздвір'є. Треба ж на моє горе божевільній сові прилетіти на уздвір'є. Кричить, та й кричить. Я її здалеку на вздвір'ї пізнала.