Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хрумтіти

Хрумтіти, -мчу, -тиш, гл. Хрустѣть. Діди... брали киї і давали Кирилові Турові по плечах. Сили в старих руках було в їх іще доволі, що аж плечі хрумтіли. К. ЧР. 279. Роскуси (горіх), то ядро аж хрумтить. Сим. 200.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 416.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХРУМТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХРУМТІТИ"
Вишення, -ня, с. = вишник 1. Садок той увесь був заріс вишеннєм, сливняком. О. 1862. ѴІІІ. 15.
Дова́люватися, -лишся, -єшся, сов. в. довали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Добираться, добраться, дотаскиваться, дотащиться. Коли б же нам до города довалитися, ой час гному отаману поклонитися. Чуб. V. 1011. Як нам до пекла досолитись? Котл. Ен. 2) Набрасываться, наброситься на ѣду. Ото доваливсь до миски, як свиня до корита. Доваливсь, як віл до браги. Ном. № 12199.
Дожи́ти Cм. Доживати.
Забулькота́ти, -чу́, -чеш
Засвашкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Начать исполнять обязанности свашки.
Кушати, -шаю, -єш, гл. = куштувати. Подольск. г. О. 1861. І. Слов.
Маму́ла, -ли, об. Неповоротливый человѣкъ, увалень. Мнж. 185.
Мусува́тися, -су́юся, -єшся, гл. Возиться. Я й додому почав уже повертати, а він одно мусувався і панькався біля своєї кобили. Харьк. г.
Перележати Cм. перележувати.
Сякання, -ня, с. Сморканіе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХРУМТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.