Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буркотати

Буркотати, -чу́, -чеш, буркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Ворковать. Ой голубочок гуде, а голубка буркоче. Мет. 78. 2) Рокотать, шумѣть. Хвилі росходяться перед байдаком, а ззаду знов буркочучи зливаються. К. ЧР. 310. 3) Ворчать. Буркотів собі під ніс, лаючи козаків. Стор. МПр. 104. Оце тобі, стара бабо, щоб не буркотіла. Грин. ІІІ. 313.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 112.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРКОТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРКОТАТИ"
Ве́ргнути, -ся. Cм. Вергати, -ся.
Ганиба, -би, ж. = ганеба. А сам в убожестві, в ганибі. МВ. ІІ. 43. Було куди ні підуть мої дочки і поденно робити, або що, ніколи ганиби не чути. Г. Барв. 294.
Доде́ржати, -ся. Cм. Додержувати, -ся.
Доразі́сінько нар. Вдругъ. Гадка прояснилася мені доразісінько.
Дурнові́с, -су, м. = дармовіс 2. О. 1862. VIII. 33.
Жени́шенько, -ка, м. Ум. отъ жених.
Затрі́патися, -паюся, -єшся, гл. Затрепетать, забиться. Його серце дуже, дуже затріпалось у грудях. Левиц. Пов. 192.
Людо́вий, -а, -е. Народный.
Праск! меж. для выраженія звука выстрѣла. Гн. І. 211.
Хитливий, -а, -е. Шаткій, неустойчивый. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРКОТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.